1. Загальне визначення
Припинення трудових відносин — це юридичний факт, що означає завершення дії трудового договору між працівником та роботодавцем. Воно може відбутися за ініціативою працівника, роботодавця чи за обставин, незалежних від обох сторін.
Правове регулювання:
- Кодекс законів про працю України (КЗпП), глава XII «Припинення трудового договору» (ст. 36–49-2).
- Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (№ 2136-IX від 15.03.2022, із змінами).
2. Підстави припинення трудових відносин
2.1. Загальні підстави (ст. 36 КЗпП)
- Угода сторін.
- Закінчення строку трудового договору (якщо він був строковим).
- Розірвання договору з ініціативи працівника (ст. 38, 39 КЗпП).
- Розірвання договору з ініціативи роботодавця (ст. 40, 41 КЗпП).
- Переведення працівника на інше підприємство або перехід на виборну посаду.
- Відмова працівника від переведення в іншу місцевість разом з підприємством.
- Відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці.
- Інші підстави, передбачені законами.
2.2. Ініціатива працівника
- Ст. 38 КЗпП: працівник має право розірвати безстроковий трудовий договір, письмово попередивши роботодавця за 2 тижні.
- У випадках неможливості продовжувати роботу (навчання, переїзд, догляд за дитиною тощо) — договір може бути розірваний у визначений працівником строк.
2.3. Ініціатива роботодавця
- Ст. 40 КЗпП: звільнення допускається у випадках, наприклад:
- ліквідації, реорганізації або скорочення штату;
- невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я чи кваліфікацією;
- систематичного невиконання трудових обов’язків;
- прогулу без поважних причин;
- появи на роботі в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.
- Ст. 41 КЗпП: додаткові підстави для деяких категорій працівників (керівників, матеріально відповідальних осіб).
2.4. Незалежні від сторін обставини
- Призов або мобілізація працівника на військову службу.
- Визнання працівника недієздатним.
- Смерть працівника чи роботодавця — фізичної особи.
- Непереборна сила (форс-мажор).
3. Гарантії працівників при звільненні
- Ст. 47 КЗпП: у день звільнення працівнику видається трудова книжка та виплачується розрахунок.
- Ст. 44 КЗпП: вихідна допомога у розмірі від одного середньомісячного заробітку (при звільненні з підстав ліквідації, скорочення тощо) до трьох середньомісячних заробітків (у випадку порушень трудових прав працівника).
- Ст. 43 КЗпП: звільнення за ініціативою роботодавця у більшості випадків можливе лише за попередньою згодою виборного органу профспілки.
4. Особливості під час воєнного стану
Відповідно до Закону № 2136-IX:
- допускається призупинення дії трудового договору (ст. 13), коли роботодавець не може надати роботу, а працівник не може її виконувати;
- звільнення може здійснюватися навіть у період відпустки чи лікарняного (виняток із загального правила ст. 40 КЗпП);
- строк попередження працівника може бути скорочений за домовленістю.
5. Висновок
Припинення трудових відносин є чітко врегульованим процесом, що гарантує баланс інтересів працівника та роботодавця. Основним нормативним актом є КЗпП України, однак у період воєнного стану діють спеціальні правила, встановлені Законом № 2136-IX.